або Настанови батькам..
Дорогі мої батьки! Я залишаюся дитиною,поки ви живі! І вдячна вам за це! Я бажаю вам лише здоров'я та любові! Живіть довго! І при цьому я теж живу! Я Є! Я прошу вас прочитати те, що вам необхідно знати, виховуючи мене!
ДОРОГІ МОЇ БАТЬКИ!
1. Не псуйте мене. Я чудово знаю,що мені зовсім не потрібно все, що я прошу. Я просто перевіряю вас.
2. Не бійтеся виявляти твердість у ставленні до мене. Так краще, Це надає мені впевненості.
3. Не застосовуйте силу у стосунках зі мною.
4. Не будьте непослідовними.
5. Не давайте обіцянок.
6. Не піддавайтеся на мої провокації,коли я говорю чи роблю щось, щоб засмутити вас. Це я
перевіряю вашу духовну міцність та стійкість емоційного стану.
7. Не засмучуйтесь надто, коли я кажу:"Я не люблю вас!". Це не так. Насправді, я хочу, щоб ви
пошкодували про те,що вчинили щодо мене.
8. Не примушуйте мене відчувати себе більш дорослою,ніж я є насправді!
9. Не робіть за мене того,що я можу зробити сама.
10. Не звертайте забагато уваги на мої "погані звички".
11. Не робіть мені зауважень перед іншими людьми.
12. Не обговорюйте мою поведінку під час конфліктів.
13.Не намагайтеся читати мені проповіді.
14. Не примушуйте мене сприймати мої помилки як мої якості.
15. Не надто випробовуйте мою чесність.
16. Не звертайте надмірної уваги на мої болячки. Поясніть мені,як цінно і важливо бути
здоровим.
17. Не ігноруйте мене, коли я ставлю чесні запитання.
18. Ніколи не показуйте,які ви ідеальні та безгрішні.
19. Не дозволяйте, щоб мої страхи тривожили вас. Тоді я боятимусь ще більше. Будьте
спокійними і сміливими.
20. Не на критиці я вчуся, а на прикладі. Пам'ятайте про це і ставтеся до мене так, як ви
ставитесь до своїх друзів.
ТОДІ Я БУДУ ВАШИМ ДРУГОМ!
Я ВАС ДУЖЕ ЛЮБЛЮ! ЛЮБІТЬ І ВИ МЕНЕ!
ВАША ДИТИНА
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ
Щоб уберегти Вас від деяких, на жаль, дуже поширених помилок, ми хочемо запропонувати Вам кілька порад. Прочитавши їх, подумайте, які для Вас і Вашої родини найбільш актуальні. Спробуйте виконувати хоча б їх. Якщо Вам вдасться розумно організувати життя Вашої дитини, це полегшить Вам взаємне пізнання, вбереже від багатьох неприємностей у майбутньому і подарує години спілкування з близькою людиною. Отже, деякі практичні рекомендації.
1. Будіть свою дитину спокійно. Прокинувшись, вона повинна побачити Вашу посмішку і почути ласкавий голос. Не підганяйте зранку, не смикайте по дрібницях, не докоряйте за помилки, навіть якщо вчора попереджали.
2. Не квапте. Уміння розраховувати час – Ваша задача, і якщо Вам це погано вдається, це не провина дитини.
3. Не відправляйте дитину в школу без сніданку: до шкільного сніданку їй доведеться багато попрацювати.
4. У жодному разі не прощайтеся, попереджаючи: «дивись не балуйся», «веди себе добре», «щоб сьогодні не було поганих оцінок» і т. ін.Побажайте дитині удачі, підбадьорте, знайдіть кілька ласкавих слів – у неї попереду важкий день.
5. Забудьте фразу «Що ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину після школи спокійно, не ставте їй тисячу питань, дайте розслабитися. Якщо ж дитина занадто збуджена, якщо прагне поділитися чимось, не ігноруйте, не баріться, послухайте – це не займе багато часу.
6. Якщо бачите, що дитина засмучена, але мовчить, не допитуйтесь, нехай заспокоїться, тоді і розповість сама.
7. Вислухавши зауваження вчителя, не поспішайте влаштовувати прочухана, постарайтеся, щоб Ваша розмова з учителем відбувалася без дитини. До речі, завжди не зайве вислухати «обидві сторони» і не поспішати з висновками.
8. Після школи не поспішайте сідати за уроки, необхідно дві, три години відпочинку (а в першому класі добре б години півтори поспати) для відновлення сил. Найкращий час для приготування уроків з 15 – ої до 17 – ої години.
9. Не змушуйте робити всі уроки в один присід, після 15 – 20 хвилин занять необхідні 10 – 15 хвилинні «перерви». Краще, якщо вони будуть рухливими.
10. Під час приготування уроків не сидіть «над душею». Дайте дитині можливість працювати самій. Але вже якщо потрібна Ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон, підтримка («не хвилюйся, все вийде», «розберімося разом», «я тобі допоможу»), похвала (навіть якщо не дуже виходить).
11. У спілкуванні з дитиною намагайтеся уникати умов: «якщо ти зробиш, то…», деколи умови стають нездійсненними незалежно від дитини і Ви можете опинитися в дуже складній ситуації.
12. Знайдіть протягом дня бодай півгодини, коли Ви будете належати тільки дитині, не відволікайтеся на домашні турботи, телевізор, спілкування з іншими членами родини. У цей момент важливіше всього її справи, турботи, радості і невдачі.
13. Виробіть єдину тактику спілкування всіх дорослих у сім'ї з дитиною, свої розбіжності з приводу педагогічної тактики вирішуйте без дитини. Якщо щось не виходить, порадьтеся з учителем, лікарем, психологом. Не вважайте зайвою літературу для батьків, там Ви знайдете багато корисного.
14. Пам'ятайте, що протягом навчального року є критичні періоди, коли вчитися складніше, швидше настає стомлення, знижена працездатність. Це:перші 4 – 6 тижнів для першокласників;
3 – 4 тижні для учнів 2 – 4 класів;
кінець другої чверті;
перший тиждень після зимових канікул;
середина третьої чверті.
У ці періоди слід бути особливо уважними до стану дитини.
15. Будьте уважні до скарг дитини на головний біль, втому, погане почування. Найчастіше це об'єктивні показники труднощів навчання.
16. Врахуйте, що навіть «зовсім великі» діти (ми часто говоримо «ти вже великий» 7 – 8 річній дитині) дуже люблять казку перед сном, пісеньку і ласкаве прогладжування. Все це заспокоює їх, допомагає зняти напруження, що накопичилося за день, спокійно заснути. Намагайтеся не згадувати перед сном неприємностей, не з'ясовувати стосунки, не обговорювати завтрашню контрольну і т.ін. Завтра новий день, і Ви повинні зробити все, щоби він був спокійним, гарним і радісним.
Дев'ять причин конфліктів
Необ'єктивність: організаційна боротьба, що переходить "на особистості".
Різниця в цінностях: оцінка світу та реальності часто може не співпадати в одній команді.
Різниця в оцінці дійсності: перекручування фактів.
Відмінність у цілях: різні цілі в одній команді.
Відмінність у методах: сторони мають одну мету, але не можуть дійти згоди з приводу її досягнення.
Суперництво за ресурси: кому дадуть клас "а", а кому "б"?
Суперництво за управління: прагнення збільшити свою владу.
Непорозуміння: одне слово чи фраза може для когось стати образливим.
Нереалізовані очікування:плани, що були побудовані людиною та нереалізовані через іншу сторону.
Гіперактивна дитина
Психологічні поради вчителю
Як же правильно спілкуватися з гіперактивною дитиною
Пропанується декілька простих, але ефективних правил:
Ø Не забороняйте дитині стояти під час уроку, якщо їй це потрібно.
Ø Давайте їй можливість рухатись на уроці (доручіть витирати дошку, впроваджуйте фізкультхвилинки).
Ø Ніколи не приказуйте, не примушуйте, але також і непотрібно підлещуватися перед такою дитиною . Достатньо буде попросити, можливо декілька разів.
Ø Назавжди відмовтесь від читання нотацій. Така дитина буде тільки нервувати, але ніяких висновків при такому підході для себе не зробить. Краще поставити запитання о можливих наслідках такої поведінки, або самому розказати учневі схожу історію, при цьому ніяк не звинувачуючи його у тому що трапилось.
Ø Під час уроку зведіть до мінімуму усі відволікаючі фактори. Для цього перш за все, виберіть для дитини оптимальне місце за партою – у центрі класу напроти дошки.
Немає коментарів:
Дописати коментар